Село Камчхон "(Gamcheon Culture Village, 감천 문화 마을) - це старий район міста Пусан (Busan, 부산)
Камчхон донг
Під час війни в цьому кварталі селилися біженці.
А потім цей старий квартал віддали художникам. І вони його розфарбували!
Якщо ви запитаєте у місцевого жителя: «Що мені варто побачити в Пусані?».
То почуєте пораду: «Сходіть в квартал Камчхон.
Там ви побачите зовсім інший Пусан »- там нема міста, яке рветься вгору храмочосів зі скла і бетону, а місто невеликих і симпатичних будиночків.
Щось схоже було в 1960 -70-х роках.
Дійсно, «культурний квартал Камчхон» дуже цікавий і багато в чому відрізняється від існуючих в інших великих містах «старих районах».
Тут ви не побачите будинків, побудованих в традиційному корейському стилі, які зараз стали популярні в країні і які існували аж до початку ХХ століття.
А тут зосереджена пізніша історія - історія Пусана, починаючи з 1950-х років.
Камчхон багато в чому зберіг те, яким він став з часів Корейської війни 1950-53 р.
Пусан не змогла зайняти північнокорейська армія в ході війни, так що, з одного боку, місто змогло уникнути серйозних руйнувань, а з іншого відбувся великий наплив біженців з різних частин країни. Саме в Камчхоні їх і селили в першу чергу.
Тоді і сформувався вигляд цього кварталу: на крутих схилах ущелин один над іншим в порядку щаблів туляться невеликі одне-двоповерхові прямокутні та квадратні будиночки.
Між ними дуже вузькі проходи. Йдучи за якими ви можете побачити як на долоні внутрішній двір практично кожної оселі. Так що життя протікало і протікає тут у всіх на виду.
Самі будинки пофарбовані в різні кольори, що надає цьому місцю унікальний строкатий вигляд. У місті часто можна побачити сувеніри-магніти із зображенням ущелин Камчхона, які рясніють яскравою різнобарвною мозаїкою цих будиночків.
Цей «килим» став фактично візитною карткою не тільки самого Камчхона, але і Пусана. Цей вид знають багато корейців.
Кольорові будиночки населяють старі бабусі, маленькі собачки і творчі люди. Будинки стоять один до одного настільки щільно, що функцію двору виконують дахи, де сушиться білизна, розбиті садки-городи, стоять горщики з кімчхи і собачі будки.
Ще кілька років тому важко було повірити в те, що Камчхон буде однією з головних «візиток» морської столиці Кореї.
Цей район поступово старів, приходив в запустіння. Раніше тут жили в основному робітники з навколишніх верфі, з заводів прилеглої промзони і рибалки.
Тут не було жодного 24-годинного магазину, що для великого міста Кореї практично нонсенс.
За багатьма покупками доводилося виїжджати за межі цього району.
Закриття промзон і деяких верфей призвело до серйозного відтоку населення, залишалися тільки старі. Камчхон став приходити в запустіння.
Опинившись в цьому містечку, маєш беззаперечне відчуття , що ніби ти щойно розкрив дитячу книгу.
ОРИГІНАЛЬНО!!!
Вулиці були прикрашені картинами, скульптурами, і сюрпризами.
Мистецтво повсюди
Дорожні покажчики.
Але радимо не поспішати і погуляти тут від душі, заглядаючи в усі закутки. Часто найцікавіші деталі і самі затишні кафе трохи «заховані».
Тут досить тісно, але до цього швидко звикаєш.
Будиночки ж побудовані за принципом сидінь в кінотеатрі - трохи одне над іншим, щоб одна будівля не перекривала вид іншому.
Ущелина поступово розширюється і спускається до однойменної бухти - Камчхон.
Саме в ній найчастіше швартуються риболовецькі судна. Так що в порту Камчхон доволі часто можна почути російську мову.
Вид на бухту Камхчон
Поштова скринька:
Єдине правило, про яке тут варто пам'ятати - не треба сильно галасувати.
Камчхон тим і цінний, що він не стільки створений для туристів «продукт», а місце, де жили і живуть люди і донині.
А їм (місцевим жителям) іноді хочеться тиші.
Торішні ягоди
Вистачає оригінальних і часто виконаних з гумором скульптурних робіт і композицій.
Мені ось ця "парковка заборонена" сподобалася.
Тепер важко повірити, що ще шість-сім років тому це був район, який поступово приходив в запустіння.
Тепер його відвідують близько 300 тисяч туристів на рік.
У гарну погоду і на вихідних тут дуже багатолюдно, а часто і шумно.
Тут вистачає і оригінальних кафе, невеликих ресторанчиків, крамниць з оригінальними сувенірами і іншими виробами.
9990
Картина на стіні будинку.
Гуляючи вуличками Камчхона, варто уважно розглядати деталі.
З 1918 року в цьому районі стали селитися прихильники місцевого релігійного культу Тхегикто.
Вони досі живуть тут, і зберегли в Камчхоні головний храм.
Але потім пішов сильний наплив біженців. Ці дві хвилі - прихильники Тхегикто і біженці стали основою Камчхона.
Очікуйте продовження розповіді.
Отправить комментарий