Національний фольклорний (етнографічний) музей 한국의 국립 민속 박물관 в Сеулі, (Seoul. 서울). Корея.
Музей розташований на території палацу Кенбоккун.
Експозиція музею присвячена традиційному способу життя корейського народу, починаючи з давніх часів, періоду Чосон і аж до наших днів.
Входить до найбільш відвідуваних художніх музеїв всього світу.
Цей музей відтворює своєрідний стиль життя корейців.
Тут є 20 000 залишків давньої культури і біля 4 000 фольклорних реліквій.
Перша виставка,«Зал корейського стилю життя» показує стилі життя корейців від доісторичних часів до періоду Чосон (1392-1910 роки.).
Друга виставка, яка називається «Зал корейців в роботі», представляє інструменти для сільського господарства, мисливства, рибальства, поряд з одягом і житловими приміщеннями. Вона включає ручне ремесло, аксесуари, посуд, кімчхі і Чандокде.
Третя виставка, яка називається «Зал циклу корейської життя», представляє життя корейців, які жили в давнину, від народження до вступу в шлюб і до смерті.
У залі історії корейського народу.
Дуже бажано щоб був гід, інакше з представленого різноманіття буде складно скласти загальну картину.
Одяг корейської знаті.
Писемність корейською.
Старовинні корейські малюнки:
Так я запам'ятав східних людей по підручниках історії в середній школі:
Побут корейців в середині минулого століття:
Тут і прали і готували корейські кімчі - манду. А холодильник, мабуть, ТМ "Самсунг"?
Швейна машинка на той час - символ достатку
На дерев'яних табличках відзначені ті, хто пожертвував для музею сімейні реліквії.
Сучасний менеджер:
Знамениті барабани:
Виховання патріотизму у майбутнього покоління.
Захист від спеки:
Дуже добре і детально виконані макети традиційних будівель.
Макет садиби з традиційним дахом:
Деякі споруди представлені в натуральну величину з внутрішніми інтер'єрами.
Погляньте всередину кімнати
Солодощі ніколи не були важливою частиною корейської кухні. Століттями вважалося, що солодощі - це для дітей або підлітків, а ніяк не для солідних, дорослих людей.
Витончені традиції західних десертів залишалися в Кореї невідомими до зовсім недавнього часу.
У старій Кореї десерту після їжі не було взагалі - в кращому випадку в кінці трапези подавали фрукти.
Інформація дається на двох мовах - корейською та англійською.
Огорожа від вовків:
Процесія:
Вчителька подовженого дня для молодших школярів пропагує патріотизм.
Всі вітрини забезпечені докладним описом і часто - моніторами.
Паланкін — ноші, крісло або кузов, (найчастіше) на двох жердинах. Засіб пересування у вигляді критого крісла або ложа закріпленого на двох жердинах, яке переносили носильники.
Вони стали дуже рідкісними з XIX століття, але таке переносне крісло використовувалося як елітна форма транспорту протягом багатьох сторіч, особливо в культурах, де жінки були ізольовані від суспільства поза їх помешканням.
999
Святковий стіл з нагоди шести десятирічного дня народження.
60 років для батьків завжди відзначався великим застіллям і гуляннями.
Як вираз їх синівської любові і вдячністю діти підготували спеціальний стіл, заставлений буквами, що символізують довголіття.
Несли різні подарунки до столу відповідно споконвічних обрядів.
Чоловік сидів на схід, а дружина на захід. Частували вином і вклонялися від всіх своїх дітей і онуків і всього їх подружжя, а також їхні родичі. в порядку за віком, бажали іменинникам здоров'я і довголіття.
Це як проводи на пенсію...
Кровообіг та лімфовузли. Хтось з присутніх спитав:"Хто з них чоловік, а хто - жінка?"
Допомога лікаря, зараз тобі заміряємо пульс:
На торбинках напис з назвою ліків
Приготування ліків (зілля)
Корейський фаянс.
12 місяців - 12 істот:
Прямуємо назад, до Палацевого комплексу Кьонбоккун.
Пейзаж з видом на сопку.
За вікном мінус, а вони в корейських національних костюмах.
Прапор Південної Кореї нікому не заважає:
Сосна японська:
Таємничі ворота.
Кьонбоккун був головним і найбільшим палацом династії Чосон, в якому жила королівська сім'я.
Електронні засоби спостереження:
Ці споруди були відновлені в 2006 році.
Традиційні корейські солодощі - Суксільква, виготовлені зі спеціально оброблених фруктів, горіхів і корінців.
Назва цих традиційних солодощів корейської кухні в дослівному перекладі означає "цукерки з варених плодів". Найчастіше для їх приготування використовують ююбу, каштани, кедрові горіхи і імбир. Суксільква в національній корейської кухні буває двох видів. У першому випадку плоди давлять цілком з додаванням меду. Такий різновид солодощів називається "Чхо".
Якщо ж назву корейських солодощів закінчується на "ран", "лан" або "нан", це означає, що суксільва приготовлена інакше. Плоди дрібно рубаються і перемішуються з медом, а з отриманої маси ліпляться цукерки, які за формою нагадують плоди, з яких вони зроблені.
Приготування традиційних солодощів, до речі, є одним із предметів гордості національної корейської кухні, - справа досить клопітка і вимагає найбільш якісних інгредієнтів. Тож не дивно, що таке частування, як правило, подають тільки дорогим гостям або по особливо урочистих випадках.
Ююба, або китайський фінік, показує дещо м'ясисті їстівні плоди, відомі в Кореї під назвою "течху". Суксільква з цільних плодів ююби називається "течхучхо", а з рубаних плодів - "Чоран". Солодощі з цільних плодів каштанів називають "памчхо", а з рубаних - "Юлла". Суксільква з імбиру носить ім'я "сенганнан".
Історія у цієї країни непроста, місцями важка, і багато ймовірно було втрачено (вкрадено / зруйновано / знищено), але величезний зал їжі, зал присвячений нехитрому побуту.
Відбиток індустріальної епохи на інтер'єрах будинків і справді викликав інтерес.
Отправить комментарий