24 января 2017 г.

България, Рила. Рилски монастир.



Рильський монастир — «монастир святого Івана Рильського») — найбільший чоловічий монастир Болгарської православної Церкви.

Монастир у Кюстендилській області Болгарії, на північному заході гірського масиву Рила.



Входить до складу общини Рила.



Він був заснований в десятому столітті св. Іваном Рильським у верхів'ях річки Рильська, (ліва притока річки Струма) на висоті 1147 м над рівнем моря.



Рильський монастир є однією з найважливіших культурних пам'яток в Болгарії, символ Болгарії.



Бачите хрест на вершині скелі?



А якщо ближче?



Чудово ...



Вперше мені довелося відвідати ці місця ще влітку 1976 року, з тих пір і ностальгую.



Неповторна атмосфера!



За переказами, заснований в 30-ті роки X століття преподобним св. Іваном Рильським (876–946 рр.), чиє ім'я він носить, починаючи з часу правління болгарського царя Петра I (927-968 рр.).



Святий Іоанн жив у печері неподалік від нинішнього монастиря, тоді як сам монастир був побудований його учнями, які прийшли в гори, щоб продовжити навчання.



Майже від часу створення монастир підтримували й шанували правителі Болгарії.



Мало не кожний правитель Другого Болгарського царства аж до завоювання Болгарії турками-османами жалував значні суми монастирю, завдяки чому він став культурним і духовним центром Болгарії.



Розквітом монастиря був період з XII по XIV століття.



Зовні монастир виглядає як недоступна фортеця, але по своїй суті вона зачаровує відвідувачів з його архітектурними формами,



арками і колонадами, покритими дерев'яними сходами і різьбленими балконами.



Монастирський двір



Кафолікон монастиря був побудований в середині XIX століття (архитектор Павел Йоанов) на місці невеликої церкви 1343 року.



Церква увінчана 5 куполами, має три вівтаря та дві прибудови.



У цій церкві є відомі фрески, (в тому числі й Захарія Зографа) та ікони.



Фрески в головній церкві



Фрески на стінах головної церкви:



Деталі фрескового розпису



Кафолікон  — «головний, загальний храм» — у сучасній Греції так називають головний (соборний) храм монастиря або монастирського комплексу.



Нерідко в монастирях існує декілька невеликих храмів, що органічно доповнюють кафолікон.



Кафолікон зазвичай присвячено головному святому, святому-покровителю монастиря.



У добу Пізньої Античності та на початку Середньовіччя кафоліконом називали основне приміщення християнського храму.



Сучасний комплекс монастиря має форму неправильного чотирикутника і займає територію в 8800 м², центром її є внутрішній двір, де розташовані башта і головна церква.



Гордо височить над монастирським комплексом вежа Хрельова, яка і сьогодні є головною домінантою у внутрішньому дворі.



Вежа Хрельова Драговола:



У XIV столітті, після землетрусу, монастир ґрунтовно перебудував місцевий феодал Хрельо Драговол, перетворивши його в солідно укріплений архітектурний ансамбль.



Проте в середині XV століття турки розграбували і зруйнували це святе місце.



До наших днів збереглися вежа (1334-1335 рр.), названа на честь Драговола, а також трон єпископа і різьблені ворота згорілої в 1833 році середньовічної церкви.



На протилежній стороні монастиря знаходиться зона відпочинку для втомлених туристів та гостей цього культового закладу:



Зворушлива картина гір:



Платна парковка



та її розцінки:



Монастир завжди наповнений відвідувачами з усього світу.



Рильська гірська річка:











У другій половині XV століття почалося духовне і культурне відродження монастиря.



У 1466 році три брати з Кюстенділа Давид, Теофан і Йоасаф домоглися в Константинополі у султана спеціальної охоронної грамоти та уклали договір про взаємодопомогу між Рильським монастирем і монастирем Святого Пантелеймона на горі Афон (оригінал цього документа зберігається в музеї монастиря).



У 1469 року вони перенесли сюди зі зруйнованої турками столиці Тирново мощі св. Івана Рильського.



Відроджувався і облаштовувався монастир і завдяки пожертвам Російської православної церкви, 1558 року до Москви, у пошуках грошей, церковного начиння та книг Рильського ченці відправили цілу делегацію.



У XVI-XVII ст. розширюються контакти і з іншими сусідами — сербськими, румунськими, грецькими монастирями, і особливо зі слов'янськими монастирями на Святій горі.



У роки панування османів монастир виступав у ролі хранителя болгарської мови та культури.



У часи болгарського національного відродження (XVIII—XIX століття) монастир згорів у пожежі (1778, 1833), але був відновлений. Уся країна збирала гроші.



Саме тоді територія монастиря набула нинішнього вигляду. У 1844 Неофіт Рильський заснував при монастирі школу.



У монастирі зберігаються мощі св. Івана Рильського й чудотворна ікона Богородиці «Одигітрія» з 32 чотирикутними перегородками з мощами святих, одна з трьох найбільш шанованих ікон Болгарської Православної Церкви



















Внутрішній  двір гостинного приватного готелю "Пчеліна" недалеко від самого монастиря.



Вид з ганку будівлі готелю:



 З 1991 монастир підпорядковується Священному Синоду Болгарської Церкви.



25 травня 2002 папа Іоанн Павло II відвідав монастир під час свого паломництва до Болгарії.



Музей на території монастиря має в своєму зібранні 35 тис. експонатів.



Це і багата колекція ікон, і твори ужиткового мистецтва, культові та етнографічні предмети.



Монастирський музей відомий насамперед Хрестом Рафаїла — унікальним зразком різьби по дереву, на якому зображені 104 релігійні сцени і 650 мініатюрних фігур.



Ченцеві Рафаїлу створення цього шедевра (закінчений у 1802 р.) коштувало 12 років життя і втрати зору.



Димар в магерниці:



Це ж скільки треба було виготовити монахам кюфтет та кебабчет, щоб так закоптити димар!



Характерна білосніжна колонада:



Житлові крила монастиря, які оточують двір монастиря і створюють повну закінчену композицію всього монастирського ансамблю.



Унікальна архітектура споруди монастиря мають житлові крила, що містять більше ніж 300 номерів.



Такий собі готельчик на 300 номерів:



Кожний затишний куточок монастиря заворожує своєю красою, він зібрав безліч архітектурних стилів протягом століть свого існування.



Вежа Хрельо Драговола, XIV століття:



Дзвіниця:



Чотири видимі поверхи:



Гори:







Рильський монастир на фоні гір Рила



Крім чудових картин на фасаді монастиря тут можна побачити  унікальні шедеври різьби по дереву, зроблені старими майстрами, які залишилися до сьогоднішнього дня.






Люди різного віку приходять в монастир, щоб доторкнутися до Господа.



Зовнішній коридор з фресками









Райські яблучка:







Халабуда для збереження сіна



Руйнація



Стрімкий струмок:



Вівці



Вівчар:


























































Монастирський собор Різдва Богородиці.



У 1981 році Рильський монастир був викарбуваний на мідно-нікелевій монеті номіналом 2 лева. Монета входить у серію монет, присвячених 1300-річчю Болгарії.



Після відвідування гіпермаркету:



А я звернув увагу на роги оленя.







Фасад житлових приміщень.



Тут розташована стародавня бібліотека.



У бібліотеці, надзвичайно багатий вибір на книжки, що збиралися століттями, зберігаються цінні пам'ятки болгарської писемності — до 250 рукописних книг XI-XIX століть,
9 тисяч стародруків, нотні записи, гравюри часів Болгарського відродження.



Чешма з питною водою:



Дуже смачна вода:



Житлові крила являють собою складну мережу сходів, терас і кімнат.









Частина житлових крил монастиря.



Вид на внутрішній двір і аркаду зовнішніх коридорів:















✤✤✤✤✤✤✤✤✤✤✤✤✤✤✤✤✤✤✤✤✤✤✤✤✤✤✤✤✤✤✤✤✤✤✤✤✤✤✤✤✤✤✤✤✤✤


1 коммент.:

Екатерина 25 января 2017 г. в 09:36

Прекрасни снимки и любимо място! Благодаря, че сподели! Поздрави!

Отправить комментарий