Депозит роскошных чувств: Церква Святого Миколая в м. Еребру, Швеція.

Погодьтеся, що церкви можна вважати деяким показником місцевої культури і я завжди намагаюся їх оглянути у всіх містах, де подорожую.

Будівництво цієї кам'яної церкви було розпочато в кінці XIII століття, але тривало досить повільно і було завершено тільки в середині XIV століття.

При цьому в конструкції можна виявити як риси романського, так і готичного стилів.

Аж до початку ХХ століття це була єдина церква в місті, тому дуже довго носила просту назву - Церква Еребру.

У першій половині XV століття були прибудовані каплиця (з північної сторони) і вежа (з західної). Каплиця отримала назву Längbrokyrkan (церква Ленгбру), так як у сусідньому приході Ленгбру не було своєї церкви, і парафіяни приходили на службу до цієї церкви .

За однією з версій в церкві був похований Енгельбрект Енгельбректссон - вождь найбільшого в середньовічній Швеції народного повстання, регент Швеції, шведський національний герой.

Якщо церква була побудована з піщаника, то для будівництва вежі використовувався граніт (в основі) і цегла.

Шпиль на вежі встановлений в 1585 році. У 1643 року вежа була спалена після удару блискавки, але в 1663 році була побудована нова вежа.

Головна вежа собору

Стільчики з мармуру для відпочинку біля входу в собор:

Нинішній вигляд церква набула після капітального ремонту, проведеного в 1860-1899 роках.

У зовнішньому вигляді проглядаються явні риси англійської та німецької готичних стилів архітектури.

Внутрішнє оздоблення церкви датується в основному XVII століттям

Причини, чому двері церкви були зачинені, мені на то час були невідомі...

Будівля церковного приходу Святого Миколая. Одне з найстаріших міських будівель.
Деякі частини будівлі належать до середньовіччя.
До 1808 року в цьому будинку розміщувалася школа Еребру (серед кмітливих учнів можна виділити видних діячів Реформації братів Олаус та Лаврентія Петрі).

У 1897 році будівлю купили міська влада і передали бібліотеці (переїхала в 1932 році в побудований по-сусідству концертний зал).
З 1960-х в будівлі розміщується адміністрація церковного приходу.

У XVIII столітті тут нерідко проходили і театральні вистави. Згодом приміщення були передані фермерському союзу (тут проходили і виїзні наради риксдагу в 1810 і 1812 роках), трохи пізніше належали друкарні.