Храм Пульгукса заснований під час правління короля Попхин (514-540гг.). Зараз на території храму можна побачити цінні пам'ятники корейського буддизму: пагоди, кам'яні містки.
Першу споруду на цій території було побудовано в VI столітті.
З тих пір храм багато разів руйнували, палили, а потім знову відновлювали.
Від перших будівель залишилися тільки кам'яні фрагменти.
Відомо, наприклад, що храм був повністю зруйнований під час Імчжінскої війни з Японією в 1593 році.
Те, що можна побачити зараз - результат останнього відновлення на початку сімдесятих років двадцятого століття. Причому відновлені лише основні споруди.
Пульгукса, буквально «Монастир буддійської країни»
Західний мур:
Тemple's roof decoration
Павільйон Birojeon. Це 毘盧 殿 (Birojeon, Vairocana Hall). Vairocana стоїть за істину, мудрость і космічну силу. Статуя Vairocana всередині цього залу Національний скарб № 26.
Сходи до верхнього ярусу храму.
Головний зал храму - Теунджон (Зал великого просвітління).
Таботхап і Соккатхап знаходяться перед цим залом. Зал є святилищем Будди Сакьямуні і був побудований в 681 році.
За головним залом знаходиться Мусольджон (Зал мовчання). Цей зал називається так через вірування, згідно з яким вчення Будди не можуть поширюватися лише словами. Це одна з найстаріших будівель храму Пульгукса, що датується 670 роком.
Це унікальна ступа з мощами священиків (або королеви). Вона класифікується урядом Південної Кореї як скарб № 61.
Birojeon (비로전, Вайрочана Будда Хол).
Камінці укладаються на удачу уздовж стін.
У Кореї є традиція загадувати бажання і будувати в храмі в знак цього вежу з камінців, (обов'язково з непарної кількості).
Існувало багато кам'яних веж, коли я обійшов навкруги павільйону Birojeon.
Двір і сходи, що ведуть до Museoljeon (Зал мовчання)
Танчхон - національна розфарбування дерев'яних дахів.
Якщо потерти ніс цьому поросятку, то відразу (або через день) станеш неймовірно багатим.
І тому важко було знайти момент, коли біля цієї свині не було туристів.
Всі по черзі труть носа... ВСІ ХОЧУТЬ БУТИ БАГАТИМИ!
Нічого не треба робити, тільки потерти носа кнуру!І все!!!
Павільйон Киннакчжон
Комплекс Пульгукса - священна земля для всіх корейців. Кожна людина, що живе в Кореї, хоча б раз в житті побував тут. З усією країни приїжджають сюди студенти і школярі старших класів для вивчення історії релігії та держави.
В головний храм ведуть кам'яні сходи, які носять такі назви - «Лотос», «Сім скарбів»,
Чхонунгё (Міст блакитної хмари) і Пегунгё (Міст білої хмари), а також ворота Чахамун (Ворота лілового туману).
Відчуваєте, які романтичні назви. Країна ранкової свіжості з тієї ж серії. Вважається, що ці сходи-мости пов'язують світ людей зі світом Будди.
Прохід через «ворота Фіолетового туману» вважається, ти розпрощався із земними стражданнями і прийшов у світ Будди.
Правда, туристи входять в храм з бокового входу. Сходам все ж як-ніяк 1200 років і вони просто можуть не встояти під натиском сотень тисяч туристів.
Сад у дворі монастиря:
Чоловічий Монастир буддійської країни.
Ці сходи символізують шлях людини від мирських бажань до духовної сфери Будди.
Багато туристів фотографують ці сходи, але на жаль, вони не можуть потрапити до головного залу, використовуючи ці сходи.
Свято для очей!
Ледь помітне цвітіння дерева (а щоб зрозуміти, що то за дерево - читай табличку!)
Такі таблички зрозуміє тільки людина, що вміє читати корейською. Кажуть: " Цвіте сакура."
Розпускаються бруньки. Ліхтар поруч.
Подих весни:
Ставок:
Ще один вуличний ліхтар:
Вода зелена від прямого сонячного проміння?
Пора на вихід.
На території храму Пульгукса дуже багато затишних, надзвичайно красивих місць.
Контрольно - пропускний пункт.
Жвавий маркет.
Парковка.
Ці колони у дворі колись, ще в епоху Сіла, щось підтримували.
З храму Пульгукса, за чутками, є стежка, яка веде за 4 км вгору, до гроту Соккурам.
Якби мені довелося рекомендувати Вам з усіх тільки один храм, який ви повинні були відвідати під час поїздки до Південної Кореї, я повинен беззаперечно згадати саме про цей храм.
Прекрасний сад, незвичність архітектури храму, спокій цього місця, природа, яка оточує храм, не пригнічує твій погляд на життя.
Звичайно, я б не упустив шанс повернутися сюди знову.
Отправить комментарий